2. У ПАРАХ / ФРОНТАЛЬНО / ЗА ВАРІАНТАМИ. Причини порушення поведінки учнями ЗЗСО. 20 хв.

1) (У парах). Сформулюйте основні норми поведінки у класі. Складіть список з 5 основних заборон (чого учні робити не повинні).

2) (Фронтально). Чому учні можуть порушувати основні правила поведінки? 

3) (За 2 варіантами). Прочитайте наступну інформацію, поділіться нею в парах і подумайте, які порушення поведінки вам зустрічались.

Порушення поведінки можуть бути викликані зовнішніми та внутрішніми факторами:

ВАРІАНТ 1. ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ:
Тобто негативні обставини, в яких учень постійно перебуває чи в які періодично потрапляє вдома чи в школі. Реакція на них може викликати порушення дисципліни чи шкільного розпорядку. 25% учнів віком 10-15 років конфліктують і 25% не можуть виконувати ДЗ, коли почуваються занепокоєними (за даними Фонду психічного здоров’я).
1. Виховання в сім’ї (очікування/стосунки):

Існує 4 стилі виховання:

• Демократичний (високі очікування і теплі стосунки). Тверде, послідовне і водночас гнучке виховання. Батьки пояснюють свої мотиви та прислуховуються до думки дитини. Діти стають самостійними, відповідальними і впевненими в собі, мають високу самооцінку.
• Авторитарний (високі очікування і холодні стосунки). Недооцінення позитивних рис дитини, надання переваги контролю, страху і дисципліні; батьки приймають рішення за дитину. Діти почуваються безправними, позбавленими свободи дій, виростають безініціативними, безвідповідальними та агресивними. 
• Ліберальний (низькі очікування і теплі стосунки). Намагання догодити дітям, поступатись їх бажанням, примхам, не висувати до них вимог, надавати повну свободу дій та самостійність. Діти стають безвідповідальними, імпульсивними, не люблять і не вміють працювати, вважають, що їм усі винні, поводяться неадекватно. 
• Індиферентний (низькі очікування і холодні стосунки). Батьки не беруть участі в житті дитини, не цікавляться її потребами. Діти виростають самотніми і замкненими, або агресивними і некерованими; мають схильність до алкоголізму, наркоманії тощо.

2. Окремі життєві ситуації (сварки, непорозуміння, нещасні випадки тощо), що викликають:

• Порушення поведінки (агресивність, балакливість, неуважність тощо).
• Порушення шкільного розпорядку (пропуски занять, запізнення, зовнішній вигляд, невиконання своїх обов’язків тощо).

Як учитель може зрозуміти, що життєва ситуація учня потребує педагогічного втручання? 

Що більше з наступних ознак присутні, то серйозніших психологічних проблем зазнає дитина:

• Втрата інтересу до звичних занять.
• Падіння фізичної активності.
• Різке зниження успішності.
• Сонливість удень.
• Підозрілі нові знайомства.
• Драматичні зміни зовнішнього вигляду.
• Зміни харчової поведінки.
• Дратівливість, агресивність.
• Відчуженість.
• Перепади настрою.

ВАРІАНТ 2. ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ:
Тобто індивідуальні особливості учня (в т. ч. органічні захворювання нервової системи, порушення розвитку), що викликають стани, які, в свою чергу, призводять до порушення поведінки під час навчального процесу.

1. Затримка психічного розвитку (ЗПР) – тимчасове відставання дитини в фізичному, розумовому, соціальному, комунікативному чи вольовому розвитку.

Причинами можуть бути: порушення нервової системи, соціальна ізоляція, психологічні травми тощо. Виражається в інфантильності, несамостійності, незібраності, неохайності, плаксивості, невиконанні своїх учнівських обов’язків тощо.

2. Розлади аутистичного спектру (РАС) та навчальні труднощі. 

• РАС викликають комунікативні, соціальні та поведінкові розлади, що можуть виражатись в емоційних зривах. 
• Дислексія та дисграфія – дитині складно сприймати та відтворювати літери, вона губиться в тексті, не може переказати прочитане, відтворити на письмі правила, що може викликати різноманітні порушення поведінки.
• Відсутність навчальних стратегій – дитина не вміє вчитись і сердиться через постійне відставання та нарікання.

3. Апраксія - порушення рухових актів і виконання довільних рухів та дій з предметами, що виглядає як незграбність, неакуратність і може виникнути у дітей внаслідок: 

• найсильніших ударів по голові
• падіння з висоти
• новоутворень у мозку
• аутизму
• енцефаліту тощо.

4. Інтелектуальні порушення, що стосуються рівня і швидкості розумових процесів, що, в свою чергу, відображається на розвитку психічних і фізичних процесів, і залежить від інтенсивності ураження кори головного мозку:

• легкий ступінь (IQ 50-70)
• помірний (IQ 35-49)
• тяжкий (IQ 25-34)
• глибокий (IQ 24 і нижче)

Норма в дорослих – 90-120, в 14 років – 85.

5. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, що має 3 основні ознаки:

• Гіперактивність (неслухняність, агресивність, недбалість).
• Імпульсивність (перебивання інших, штовхання, вихоплювання).
• Порушення уваги (нерівномірність концентрації уваги).

Кожен з цих проявів може бути неприйнятним на уроці, заважати вчителю та іншим учням.