3. ІНДИВІДУАЛЬНО / В ГРУПАХ ПО 4. Способи адаптації навчального процесу до особливих освітніх потреб учнів з усномовленнєвими порушеннями. 10 хв.

1) (Індивідуально). Виберіть усномовленнєві порушення, на які вчитель іноземної мови має обов'язково звертати увагу. Що вчитель може не лише враховувати, але й опосередковано опрацьовувати без спеціальної логопедичної освіти?

2) (Індивідуально / у групах по 4). Прочитайте переліки вправ  і подумайте, для корекції яких порушень усного мовлення їх можна використовувати. Підпишіть назви порушень.

Порушення 1:_________________________________________ 

1. Для розвитку в учня фонологічних навичок чи корекції існуючих потрібно працювати за наступним алгоритмом: 

• Постановка звука. Учні повторюють новий чи правильний звук за вчителем (спочатку тихо, щоб він засвоювався органічно).
• Його автоматизація в скоромовках / віршах / джазових ритмах.
• Диференціація звука в послідовності слів, у скоромовках / віршах (діти можуть плескати в долоні чи піднімати картку, коли чують потрібний звук).
• Використання навичок у зв'язному  усному мовленні.

2. Учням даються короткі фонетичні вправи для самостійного виконання (2-3 хвилини). Але вправи мають повторюватись до 20-30 разів на добу. 

3. В класі в ході тренування потрібно використовувати допоміжні звуки, які дитина вимовляє правильно, щоб у ході тренування відволікати її увагу від звука, що опрацьовується. 

4. Для розвитку артикуляційних м'язів можна додатково використовувати такі логопедичні вправи: 

• діти надувають щоки і кулачками повільно видавлюють повітря;
• діти тримають носову хустинку перед обличчям і дмухають на неї, щоб вона піднімалась якомога вище;
• діти виконують завдання, тримаючи в роті смужку паперу (3-5 хвилин);
• діти злегка розтягують зігнутими мізинцями кути рота і вимовляють звуки [у] та [о].

Порушення 2: ________________________________________ 

Виправлення цього порушення має сприятливий прогноз, якщо воно не пов'язане з неврологічними та психічними захворюваннями.  У дітей покращення наступає через 6 місяців – 1 рік корекції, а в дорослих – через 3-4 місяці. Для регуляції темпу мовлення можна використовувати такі вправи: 

1. Читання по складам, повільно слідкуючи пальцем у тексті; 

2. Читання тексту / повторення фраз, відстукуючи кожен склад; 

3. Читання віршів, перелічування днів тижня, місяці тощо під повільний ритм (наприклад, стукаючи ногою чи плескаючи в долоні); 

4. Декламація віршів / скоромовок, не вимовляючи приголосні (при цьому важко читати швидко, тому темп мовлення знижується); 

5. Переказування тексту, повільно диригуючи / під метроном. 

Порушення 3: ________________________________________ 

Зазвичай на виправлення цього порушення потрібен 1 рік логопедичної корекції. Для регуляції темпу мовлення можна використовувати такі вправи: 

1. Декламація віршів, джазових ритмів, скоромовок (спочатку темп повільний, а далі пришвидшувати); 

2. Виконання ритмічних пісень; 

3. Зарядка на покращення загальної координації і ритму рухів із поступовим прискоренням: тренується більш швидке переключення уваги; 

4. Декламація / повторення за вчителем мовного матеріалу (складів, слів, фраз, текстів) під стук рукою чи ногою / під метроном із поступовим прискоренням; 

5. Участь у рольових іграх, театралізованій діяльності. 

6. Заняття логоритмікою (використання логопедичних вправ під ритмічну енергійну музику). 

Порушення 4. ________________________________________ 

1. Активно розучувати з дитиною вірші, скоромовки, джазові ритми, пісні, оскільки під час декламації прояви порушення часто зменшуються. 

2.  Дотримуватись по можливості сприятливого шумового режиму і позитивного мікроклімату в присутності дитини, бо в іншому випадку може наступати загострення. 

3. Частіше заохочувати і хвалити дитину, показувати своє позитивне ставлення та турботу. 

4. Говорити при дитині правильно і повільно. 

5. Не дозволяти дитині говорити з опущеною головою. Щоб мовлення було правильним, голова повинна бути піднятою.