3. Принципи індивідуалізації, диференціації, адаптації та модифікації. 35 хв.

1) Прочитайте наступні визначення та поясніть різницю між принципами індивідуалізації та диференціації:

Індивідуалізація навчання – це система засобів, яка сприяє усвідомленню учнем своїх сильних і слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власних смислів навчання. Індивідуалізація передбачає:

• 1) індивідуально орієнтовану допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;
• 2) створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей;
• 3) підтримку школяра у творчому самовтіленні;
• 4) підтримку учня у рефлексії.

Піп диференціацією розуміють таку форму індивідуалізації, коли учні, схожі за певними індивідуальними особливостями, об'єднуються в групи для окремого навчання. 

У педагогічній літературі є два терміни: "зовнішня диференціація" і "внутрішня диференціація". Терміном "зовнішня диференціація" позначають таку організацію навчального процесу, за якої для задоволення різнобічних інтересів, здібностей і нахилів учнів створюються спеціальні диференційовані класи, школи. Термін "внутрішня диференціація" застосовують до такої організації навчального процесу, за якої розвиток індивідуальності здійснюється в умовах роботи вчителів у звичайних класах. 

2) Перегляньте наступні відео та скажіть, що представлено: індивідуалізація чи диференціація. Визначте різновид, якщо це можливо.

Learner Autonomy across the border from theory to practice.m4v

3) Прочитайте уривки зі статті та визначте основні відмінності адаптації та модифікації.

 Навчання дітей з ООП: адаптація та модифікація навчальних програм

Адаптація – це стратегії, що допомагають дитині з ООП засвоювати ті самі обсяги знань, що і її однокласники в інклюзивному класі. Тоді як модифікація – це зміна (зазвичай, спрощення) змісту предмету, програми викладання та, у результаті, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання.

Якщо у випадку адаптації зміст навчання відповідає рівню знань та навичок, що отримує весь клас, то модифікація – це змога дитині з ООП брати участь у навчальній діяльності, хоча рівень засвоюваних знань може не відповідати віковим особливостям учнів класу класу, у якому вона навчається.

Адаптація спрямована на:

• пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття;
• використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, правил тощо);
• розроблення та формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.

Для кращого засвоєння матеріалу можна використовувати:

• поділ завдань на кілька, простіших за змістом або покрокових;
• зменшення тривалості виконання завдання або їхньої кількості за умови збереження рівня складності:
• частіші повторення, спрощені інструкції до виконання;
• залучення нетипових методик – комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо;
• оформлення навчальних матеріалів з огляду на фізіологічні потреби учня – великий шрифт, виділення кольором, підкреслення.

Оцінювання рівня отримуваних знань та навичок за адаптованими програмами також потребує індивідуального підходу.

Рекомендації:

• Письмові завдання можна складати окремо від завдань решти класу на основі індивідуального тестування за темами. Дитині може бути наданий додатковий час на виконання завдань або їхня скорочена кількість зі збереженням складності.
• Учню з ООП може знадобитися допомога асистента або вчителя. Проте варто пам’ятати, що вони не мають розв’язувати завдання замість дитини, а лише надати допомогу в розумінні завдання та алгоритмах дій.
• Можна запропонувати дитині виконати завдання нестандартно – у вигляді презентації, картинок, ілюстрацій – та показати результат особисто вчителю чи в невеликій групі однокласників, а не перед усім класом.

Модифікація навчальної програми

Основні завдання модифікації – спрощення, виключення чи ущільнення змісту навчальної програми з урахуванням особливостей учня з ООП. Також вона спрямована на забезпечення активності дитини в навчальній соціалізації (активній участі в навчанні класу) та організацію індивідуальних умов навчання за допомогою додаткових методів і засобів.

Особливість методики в тому, що вона не аналогічна вимогам та змісту навчання спеціальних шкіл. Ідея модифікованої інклюзії в тому, що дитина вчиться за тим же тематично-календарним планом, що і весь клас загальноосвітньої школи. Теми уроків для учня з ООП та решти учнів збігаються, але різняться матеріали, підходи та глибина вивчення. Програми ж спеціальних шкіл можна (і варто!) використовувати як методичний матеріал для визначення змісту навчання та класифікацій оцінювання. 

Отже, основні принципи модифікації:

• спрощення (зменшення складності цілей і / або змісту);
• виключення (скорочення кількості дисциплін, що вивчаються, або зменшення вимог до кінцевих цілей вивчення предмету та виключення певного змісту);
• поєднання або ущільнення (інтеграція деяких предметів в один курс або інтеграція кінцевих цілей, змісту).

Для модифікації навчальних планів та змісту уроків використовують:

• скорочення обсягу матеріалу, що вивчається на уроці;
• зменшення кількості тем з однієї чи кількох дисциплін;
• заміна завдання на інше за збереження напряму вивчення дисципліни (наприклад, набрати текст на комп’ютері замість писати його ручкою);
• зниження складності завдання (складання замість множення);
• використання додаткових матеріалів – карток, алгоритмів дії, правил – у вигляді малюнків чи позначок;
• повторення інструкцій та алгоритмів дії.

4) Перегляньте наступні таблиці та визначте, яка з них представляє стратегії адаптації, а яка - стратегії модифікації:

ТАБЛИЦЯ 1

ТАБЛИЦЯ 2