2. ІНДИВІДУАЛЬНО / В ПАРАХ. Технічні та електронні засоби навчання. Електронні освітні та електронні освітні ігрові ресурси. 40 хв. - ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

1) Прочитайте наступну інформацію та дайте відповідь на запитання:

В чому різниця між технічними та електронними засобами навчання?
Що вважається електронним освітнім ресурсом (ЕОР)?
В чому відмінність між ЕОР та електронними освітніми ігровими ресурсами?

Технічні засоби навчання поділяються на:

аудіовізуальні (екранно-звукові);
мультимедійні (комп'ютер з підключеними до нього аудіо- та відеотехнічними пристроями).

Електронні засоби навчання (ЕЗН) належать до технічних, оскільки їх використання вимагає задіяння техніки, і являють собою програми чи файли спеціального призначення, функція яких полягає в більш детальному та наочному викладенні навчального матеріалу та безпосередній взаємодії зі студентом.

Найсучаснішими та найпопулярнішими електронними засобами навчання є електронні освітні ресурси (ЕОР), що визначаються в Наказі "Про затвердження Положення про електронні освітні ресурси" як засоби навчання на цифрових носіях будь-якого типу або розміщені в інформаційно-телекомунікаційних системах, які відтворюються за допомогою електронних технічних засобів і застосовуються в освітньому процесі.

Згідно з Положенням ЕОР класифікуються:

1. За функціональною ознакою в освітньому процесі на:

електронні навчальні видання (електронна версія (копія, аналог) друкованого підручника, електронний підручник, електронний практикум, електронна хрестоматія, електронний курс лекцій, електронний навчальний посібник тощо);
електронні довідкові видання (електронний довідник, електронна енциклопедія, електронний словник тощо);
електронні практичні видання (збірник віртуальних лабораторних робіт, електронні методичні рекомендації, електронний робочий зошит тощо).

2. За наявністю друкованої версії на:

електронні версії (копії, аналоги) друкованих видань;
самостійні електронні видання або матеріали, що не мають друкованих аналогів.

3. Організаційно-допоміжні, які можуть входити до складу основних ЕОР або публікуватися самостійно:

аудіовізуальний твір;
електронний довідник;
електронний словник;
електронні методичні рекомендації;
електронні тести;
електронні дидактичні демонстраційні матеріали тощо.

2) У ПАРАХ. На наступній сторінці проаналізуйте будь-які 5 електронних ресурсів у своїй колонці та визначте їх різновид.

3) Прочитайте вимоги, що висуваються до ЕОР та дайте відповідь на наступні запитання:

Якими ЄОР ви користуєтесь у навчальному процесі?
Які вимоги до розроблення ЕОР враховуються та не враховуються в них?

До ЕОР в Положенні про електронні освітні ресурси висувається низка вимог:

1. Загальні вимоги до ЕОР:

функціональність;
безпечність;
надійність функціонування;
зручність використання для користувача;
крос-платформність;
відповідність засадам реалізації принципів державної політики цифрового розвитку (див. далі);
відповідність законодавству України щодо захисту авторських прав;
відповідність міжнародним стандартам (Experience API тощо) (див. далі).

2. Електронний навчальний посібник може містити:

теоретичний матеріал з його систематизованим викладенням, що відповідає навчальній програмі;
контрольні запитання до кожної теми;
практико-орієнтовані компетентнісні завдання різних рівнів складності;
тестові завдання;
словник;
список основної та додаткової літератури тощо.

3. Електронний освітній ігровий ресурс (ЕОІР) може містити:

теоретичну та практичну частини, що відповідають навчальній програмі;
практико-орієнтовані компетентнісні завдання різних
рівнів складності, подані в ігровій формі;
інтерактивні елементи;
тестові завдання тощо.

Принципи державної політики цифрового розвитку, зазначені у вимогах до створення ЕОР, систематизовані в Постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання цифрового розвитку". До них належать принципи:

відкритості;
прозорості;
багаторазовості використання;
технологічної нейтральності і портативності даних;
орієнтованості на громадян;
інклюзивності та доступності;
безпечності та конфіденційності;
багатомовності;
підтримки прийняття рішень;
адміністративного спрощення;
збереження інформації;
оцінювання ефективності та результативності.

Нові міжнародні стандарти Experience API передбачають врахування в розробці електронних освітніх ресурсів таких функцій, як:

збереження результатів позабраузерної діяльності (ігор і симуляцій);
перехід з платформи на платформу та з пристрою на пристрій (наприклад, з телефону на комп'ютер) зі збереженням результатів діяльності чи історії пошуку;
групове електронне навчання та відстеження навчальних планів і цілей.

Існують і специфічні міжнародні стандарти доступності ЕОР – Web Content Accessibility Guidelines. До них належать:

Забезпечення текстового відповідника до кожного нетекстового файлу.
Підготовки субтитрів до аудіо- та відео-файлів.
Підготовки аудіо-описів до відео-файлів.
Підготовки перекладу звукових файлів жестовою мовою.
Підготовки такого викладу змісту, що дозволяє його спрощену презентацію без втрати смислу.
Укладання інструкцій, що не опираються виключно на чуттєві характеристики (як форма, колір, розмір, розміщення, орієнтація чи звучання).
Забезпечення контрастності тексту, призначеного для читання, не менш за 7:1 та заголовків – 4,5:1.
Забезпечення відсутності на аудіо-записах фонових шумів або їх звучання на 20 децибел тихіше за основну інформацію.
Можливості обирати фоновий колір, якщо текст поданий блоками;
Обмеження ширини кожного блоку 80 друкованими знаками, вирівнювання тексту по ширині, наявності міжрядкового інтервалу в тексті не менше 1,5, а між абзацами – 2, можливості збільшення тексту до 200% без втрати чіткості.
Доступності всього функціоналу ЕОР з клавіатури.
Забезпечення достатнього часу користувачам на читання тексту та контролю за оновленнями змісту.
Збереження даних користувача після закінчення часу сесії чи завчасного попередження про можливість втрати даних.
Забезпечення навігаційного механізму, послідовності навігації веб-сайту та інформації про місцезнаходження користувача на сайті.
Відповідності заголовку веб-сторінки / сайту її змісту та доцільності наявних посилань на інші медіа-файли.
Укладання змісту веб-сайту з назв його сторінок.
Забезпечення зрозумілості тексту, в якому наявний механізм тлумачення та / чи вимови окремих термінів і понять.
Наявності механізму, що дозволяє знаходити і коригувати помилки вводу.
Сумісності тексту з різними програмами користувачів, зокрема допоміжними технологіями.

4) Прочитайте наступний перелік та оберіть захід, що найбільш актуальний для української школи:

Використання мультиформатності представлення змісту: візуальної, звукової, наочної, символічної, відео, мовою жестів, за допомогою навідної інформації, за допомогою субтитрів та аудіоскриптів, за допомогою спрощення / скорочення інформації.
Використання варіантивності перевірки знань: залучення завдань на множинний вибір, написання тексту, поєднання варіантів відповіді, створення / вибір зображень, проведення досліджень, на розуміння прослуханого, на висловлення своєї позиції.
Використання різних стимулів навчання: позитивного підкріплення, коментарів, прослуховування матеріалів, розгляду різних контекстів, анімації, відео, вибору завдання, художніх образів, перевірки попередніх знань тощо.
Використання допоміжного програмного забезпечення (Assistive Technology): технологій, що озвучують друкований електронний текст (screen-reading software); що перекладають звуковий текст у друкований (e-text software); що відстежують рух очей і відкривають обрані веб-сайти чи сторінки (eye-tracking software); що забезпечують перехід з друкованих документів до медіа-файлів (QR-technology); що використовуються для перекладу з однієї мови на іншу (зокрема, мову жестів); для збільшення тексту.
Використання альтернативних приладів (клавіатур, мишок, технології touch screen, перемикачів та відповідних їм інтерфейсів, утримувачів ручок "рибка", ручок для шульги, мікрофони, навушники тощо).